«Все равно». Десанка Максимович

Могила сербської поетеси №1 Десанки Максимович та її чоловіка.

Натрапив на цікавий вірш сербської поетеси Десанки Максимович. Цікавим він мені здався тому, що дуже яскраво передає весь трагізм послідовно матеріалістичного світогляду.

ВСЕ РАВНО

Даже тысячу лет проживши,
после смерти я буду схожа
с теми, кто не родился.

Даже век свой прожив счастливо,
после смерти я буду схожа
с теми, кто плакал.

Даже запятнанная клеветою,
после смерти я буду схожа
с теми, кого хвалили.

Даже память оставив в душах,
после смерти я знать не буду,
что меня вспоминают.

Даже мудрость впитав земную,
после смерти я знать буду меньше,
чем ком земли у дороги.

Даже доброе сердце имея,
после смерти я стану
равнодушнее камня.

Даже радуясь ясному солнцу,
не смогу после смерти
выйти из мрака.

И, полна сознания жизни,
после смерти я знать не буду
о том, что жила на свете.

Страницы европейской поэзии. Двадцатый век.
Пер. Мориса Ваксмахера.
М., «Худож. лит.», 1976, с. 204-205.

Я не думаю, що ці роздуми про найважливіше з усіх людських питань – питання про сенс життя кожної конкретної особистості та людства в цілому – належать лише абстрактному герою і чужі автору. Очевидно сама поетеса свого часу безуспішно намагалася осмислити життя і знайти його вічну й безумовну цінність в світлі, чи краще сказати в тіні, матеріалізму.

Проте, як виявилось, сьогодні серби називають Десанку Максимович своєю святою, не знаю лише в точному чи поетичному смислі. Є навіть сторіночка в інтернеті з гарною назвою «Богољубље Десанке Максимовић», де розкриваються православні мотиви в її творчості. Шкода лише, що усе написано сербською мовою, а електронний перекладач справляється не краще, ніж я сам.

Про "попів" та "жидів". Коротенький лікбез.

З'ясуймо, що ці слова означають і чи можна вважати їх лайливими.

"ПІП" ТА "ЖИД" З ТОЧКИ ЗОРУ ФІЛОЛОГІЇ

Страшенно цікаві історії часом трапляються зі словами, і все завдяки нашій безграмотності. Якщо лінь – це рушійна сила прогресу (так часом жартома кажуть), то лінь до науки – це невичерпне джерело народної міфотворчості. Якесь нещасне слово з трьох букв може обрости такими легендами, що просто диву даєшся. І даремно ці явища не фіксуються етнографами, адже коли наше суспільство будуть представляти виключно "здорові освічені люди", ніхто вже не згадає про ці шедеври нашого фольклору.

На радіо «Культура» виходить гарна передача «Як ми говоримо?», присвячена вивченню української мови, одна з небагатьох на цьому каналі, які я з задоволенням слухаю . Одна шановна пані зателефонувала на радіо та задала ведучим цієї передачі запитання, суть якого в наступному: якщо російське слово "поп" – це ніщо інше як абревіатура, утворена зі слів "пастырь овец православных", тоді яка ж етимологія українського слова "піп"? Це запитання мене анітрохи не здивувало, адже таке тлумачення цього "загадкового" слова мені вже не раз доводилося чути, навіть від духовних осіб. Ведучі програми адекватно відреагували на таке запитання слухачки та іронічно зауважили, що за такою ж логікою абревіатуру ПОП можна утворити, наприклад, зі слів "підіймаймо організоване повстання". Справедливо було зазначено, що насправді слово "поп" запозичене, воно іноземного, а конкретніше грецького, походження і означає щось типу "наставник".

Є книга, яку я вважаю однією з найцінніших у своїй бібліотеці, це «Полный церковно-славянскій словарь» протоієрея Григорія Дьяченка, Москва, 1993 (репринт з видання 1900 р.), ISBN 5-87301-068-4. Якщо ми розкриємо її на сторінці 457 і в другій колонці знайдемо слово "По́пъ", то дізнаємося про те, що воно тотожне слову "священникъ", а утворилося спотворенням грецького слова "πάππας", що значить "папа", тобто "батько", "отець". Цю ж точку зору репрезентує «Толковый словарь живого великорусского языка» В. І. Даля: «Поп, папа, конечно общего корня, отец». В цьому сенсі дуже доречною видається приказка, що наводиться у словнику С. І. Ожегова в контексті слова "поп": «Что ни поп, то батька».

Щоб не видатися голослівним, ось речовий доказ (взято зі згаданого «ПЦСС»):

Поп

І ще на додачу, зі с. 456 тієї ж книги.

Попин, попович, поповство, поповщина

Пояснювати чому у росіян "поп", а в українців "піп", мабуть буде зайвим: все тому ж, чому вони споживають "боб", а ми "біб".

Подібна доля спіткала й слово "жид". Кожен знає що це абревіатура, утворена зі слів "житель іорданської долини" (доводилося чути й "ізраїльської долини"). Але не кожен знає, що таке тлумачення цілком неправильне. Відкриваємо наш улюблений «Полный церковно-славянскій словарь» на с. 185, в першій колонці знаходимо слово "Жидови́нъ" (тотожне слову "Жи́дъ") і читаємо, що́ воно насправді означає.

Жидовин (Жид), жидовская земля

І ще з додатка на с. 979:

Жидовство

Чому з часом "жидовин" перетворився на "жида"? Мабуть тут та ж сама історія, що й зі словом "піп". Звернімо увагу, «ПЦСС» наводить слова "попин" та "поп" як рівноцінні варіанти одного й того ж поняття. Все аналогічно з парою слів "жидовин"-"жид". Наш народ, схильний в усьому до простоти і конкретності, позбавив "попина" та "жидовина" зайвого суфікса і залишилися гарні коротенькі слова без всіляких атавізмів.

Спільною особливістю слів "піп" та "жид" є те, що їх зазвичай вживають у негативному контексті зі звинувачувальними чи сатиричними інтонаціями. Тезаурус Даля дає можливість в цьому переконатися. У словниках, виданих в СРСР, слово "жид" і вся його парадигма, згідно моїх спостережень, цілковито вилучені. Єдиним винятком мабуть є слово "жидовствующие" (назва новгородсько-московської єресі), яке присутнє в «Большом энциклопедическом словаре», Москва, 1982 року видання, а в тому ж «БЭС» тільки 1991 р.в. знову вилучене. В електонному варіанті «Толкового словаря русского языка» С. І. Ожегова (під редакцією Н. Ю. Шведової) я знайшов слово "жиды", яке означає "то же, что евреи", в друкованому ж виданні цього словника (Москва, 1978) це слово вилучене. Заради чого все це робилося радянською цензурою можуть пояснити не філологи, а історики та політологи. Однак, згідно норм сучасної української мови слово "жид", так само як і "піп", не вважаються лайливими, позаяк несуть в собі негативу не більше, ніж слово "негр", і відповідно, дозволені для вжитку.

Моє резюме на цей час: «Як парость виноградної лози плекайте мову…»

І ще. Друзі, можна знати церковнослов’янську мову, не будучи філологом, але неможливо бути філологом, не розуміючи церковнослов’янської мови. А філолог, в широкому значенні цього слова, – всякий, хто шанує слово.

100 найкращих книг всіх часів і народів

(Топ-100 лучших книг всех времен и народов)

Американський журнал “Newsweek” нещодавно опублікував рейтинг «100 найкращих книг всіх часів і народів». Ось що сказано в самому журналі: «Назвати коли-небудь написану книгу найкращою –  непроста справа. Хто вирішуватиме, яка ж найкраща? Але ми хоча б на один крок підійшли до цілі: ми вибрали позиції з 10 рейтингів найкращих книг <…>, щоб утворити рейтинг 100 найкращих книг усіх часів. Це список зі списків, мета-список. Тепер нехай починаються дебати».

Якщо хтось бажатиме ознайомитися з повним списком, то може знайти його на цій сторінці. За основу я взяв переклад списку російською мовою, який знайшов тут. Але з огляду на те, що автор зробив надто буквальний, а значить неточний, переклад імен письменників та назв книг, який не відповідає усталеним в літературознавстві нормам (погодьтеся, що «Принц» Макіавелі або «Визнання» св. Августина – це щось трохи не те), довелося внести у переклад чимало поправок. Перевага віддавалась перекладу імен та назв, який на сьогодні вважається традиційним. Проте не виключено, що переклад і тепер має якісь неточності.

Рік опублікування книги брався за даними “Newsweek”, проте деякі дати, скажімо час написання Шекспіром своїх творів, не відповідають тим, які наводяться у вітчизняній довідковій літературі. Характер змісту книги позначений літерами "Х." (художній, вигаданий) або "Д." (документальний, історичний, науковий, філософський). Біблію, яку упорядники рейтингу удостоїли аж 41 місця, не позначено жодною з літер, очевидно через неоднорідність жарів різних книг Біблії.

Отже, “The Top 100 Books of All Time”.

Оп.

Обложка

Название

Автор

Год

1.

Х.

«Война и мир» Лев Толстой

«Война и мир»

Лев Толстой

1869

2.

Х.

«1984» Джордж Оруэлл

«1984»

Джордж Оруэлл

1949

3.

Х.

«Улисс» Джеймс Джойс

«Улисс»

Джеймс Джойс

1922

4.

Х.

«Лолита» Владимир Набоков

«Лолита»

Владимир Набоков

1955

5.

Х.

«Шум и ярость» Уильям Фолкнер

«Шум и ярость»

Уильям Фолкнер

1929

6.

Х.

«Человек-невидимка» Ралф Уолдо Эллисон

«Человек-невидимка»

Ралф Уолдо Эллисон

1952

7.

Х.

«На маяк» Вирджиния Вульф

«На маяк»

Вирджиния Вульф

1927

8.

Х.

«Илиада» и «Одиссея» Гомер // homer iliad odyssey book

«Илиада» и «Одиссея»

Гомер

VIII в. до Р.Х.

9.

Х.

«Гордость и предубеждение» Джейн Остин

«Гордость и предубеждение»

Джейн Остин

1813

10.

Х.

«Божественная комедия» Алигьери Данте // dante devine comedy book

«Божественная комедия»

Алигьери Данте

1321

11.

Х.

«Кентерберийские рассказы» Джефри Чосер // Canterbury Tales - Geoffrey Chaucer

«Кентерберийские рассказы»

Джефри Чосер

XV в.

12.

Х.

«Путешествие Гулливера» Джонатан Свифт

«Путешествие Гулливера»

Джонатан Свифт

1726

13.

Х.

«Миддлмарч» Джордж Элиот // Middlemarch - George Eliot

«Миддлмарч»

Джордж Элиот

1874

14.

Х.

«И пришло разрушение» (вариант: «Тленные вещи») Чинуа Ачебе

«И пришло разрушение» (вариант: «Тленные вещи»)

Чинуа Ачебе

1958

15.

Х.

«Над пропастью во ржи» Джером Дейвид Сэлинджер // The Catcher in the Rye - J. D. Salinger 

«Над пропастью во ржи»

Джером Дейвид Сэлинджер

1951

16.

Х.

«Унесенные ветром» Маргарет Митчелл

«Унесенные ветром»

Маргарет Митчелл

1936

17.

Х.

«Сто лет одиночества» Габриель Гарсиа Маркес

«Сто лет одиночества»

Габриель Гарсиа Маркес

1967

18.

Х.

«Великий Гэтсби» Фрэнсис Скотт Фицджеральд

«Великий Гэтсби»

Фрэнсис Скотт Фицджеральд

1925

19.

Х.

«Уловка-22» Джозеф Хеллер

«Уловка-22»

Джозеф Хеллер

1961

20.

Х.

«Любимица» (вариант: «Возлюбленная») Тони Моррисон

«Любимица» (вариант: «Возлюбленная»)

Тони Моррисон

1987

21.

Х.

«Гроздья гнева» Джон Эрнст Стейнбек

«Гроздья гнева»

Джон Эрнст Стейнбек

1939

22.

Х.

«Дети полуночи» Сальман Рушди

«Дети полуночи»

Сальман Рушди

1981

23.

Х.

«О дивный новый мир» Олдос Хаксли

«О дивный новый мир»

Олдос Хаксли

1932

24.

Х.

«Миссис Дэллавей» Вирджиния Вульф

«Миссис Дэллавей»

Вирджиния Вульф

1925

25.

Х.

«Сын Америки» (вариант: «Родной сын») Ричард Райт

«Сын Америки» (вариант: «Родной сын»)

Ричард Райт

1940

26.

Х.

«О демократии в Америке» Алексис де Токвиль

«О демократии в Америке»

Алексис де Токвиль

1835

27.

Д.

«Происхождение видов путем естественного отбора» Чарльз Дарвин

«Происхождение видов путем естественного отбора»

Чарльз Дарвин

1859

28.

Д.

«История» Геродот // The Histories - Herodotus

«История»

Геродот

440 г. до Р.Х.

29.

Д.

«Общественный договор» Жан Жак Руссо

«Общественный договор»

Жан Жак Руссо

1762

30.

Д.

«Капитал» Карл Маркс // Kapital Karl Marx

«Капитал»

Карл Маркс

1867

31.

Д.

«Государь» Никколо Макиавелли

«Государь»

Никколо Макиавелли

1532

32.

Д.

«Исповедь» Блж. Августин // Confessions - St. Augustine

«Исповедь»

Блж. Августин

IV-V в.

33.

Д.

«Левиафан» Томас Гоббс // Leviathan - Thomas Hobbes book

«Левиафан»

Томас Гоббс

1651

34.

Д.

«История» (вариант: «История Пелопонесской войны») Фукидид // The History of the Peloponnesian War Thucydides 

«История» (вариант: «История Пелопонесской войны»)

Фукидид

431 г. до Р.Х.

35.

Х.

«Властелин колец» Джон Толкиен // The Lord of the Rings - J. R. R. Tolkien

«Властелин колец»

Джон Толкиен

1954

36.

Х.

«Винни Пух» Ален Александер Милн // Winnie-the-Pooh - A. A. Milne book

«Винни Пух»

Ален Александер Милн

1926

37.

Х.

«Лев, колдунья и волшебный шкаф» Клайв Стейплз Льюис

«Лев, колдунья и волшебный шкаф»

Клайв Стейплз Льюис

1950

38.

Х.

«Поездка в Индию» Эдуард Морган Форстер

«Поездка в Индию»

Эдуард Морган Форстер

1924

39.

Х.

«На дороге» Джек Керуак

«На дороге»

Джек Керуак

1957

40.

Х.

«Убить пересмешника» Харпер Ли // To Kill a Mockingbird - Harper Lee book

«Убить пересмешника»

Харпер Ли

1960

41.

Библия

Библия

Пророки, Апостолы и др.

XII в. до Р.Х. – нач. II в. по Р.Х.

42.

Х.

«Заводной апельсин» Энтони Берджесс // A Clockwork Orange - Anthony Burgess

«Заводной апельсин»

Энтони Берджесс

1962

43.

Х.

«Свет в августе» Уильям Фолкнер // Light in August Light in August - William Faulkner book

«Свет в августе»

Уильям Фолкнер

1932

44.

Д.

«Черное пламя» (вариант: «Души черного народа») Уильям Дюбуа

«Черное пламя» (вариант: «Души черного народа»)

Уильям Дюбуа

1903

45.

Х.

«Широкое Саргассово море» Джин Рис // Wide Sargasso Sea - Jean Rhys

«Широкое Саргассово море»

Джин Рис

1966

46.

Х.

image

«Госпожа Бовари»

Гюстав Флобер

1857

47.

Х.

«Потерянный рай» Джон Мильтон

«Потерянный рай»

Джон Мильтон

1667

48.

Х.

«Анна Каренина» Лев Толстой // Anna Karenina - Leo Tolstoy

«Анна Каренина»

Лев Толстой

1877

49.

Х.

«Гамлет» Уильям Шекспир // Hamlet - William Shakespeare

«Гамлет»

Уильям Шекспир

1603

50.

Х.

«Король Лир» Уильям Шекспир // King Lear - William Shakespeare

«Король Лир»

Уильям Шекспир

1608

51.

Х.

Уильям Шекспир «Отелло» // Othello - William Shakespeare

«Отелло»

Уильям Шекспир

1622

52.

Х.

Уильям Шекспир «Сонеты»

«Сонеты»

Уильям Шекспир

1609

53.

Х.

«Листья травы» Уолт Уитмен

«Листья травы»

Уолт Уитмен

1855

54.

Х.

«Приключения Гекльберри Финна» Марк Твен

«Приключения Гекльберри Финна»

Марк Твен

1885

55.

Х.

«Ким» Джозеф Редьярд Киплинг

«Ким»

Джозеф Редьярд Киплинг

1901

56.

Х.

«Франкенштейн, или Современный Прометей»  Мери Шелли // Frankenstein - Mary Shelley 

«Франкенштейн, или Современный Прометей»

Мери Шелли

1818

57.

Х.

«Песнь Соломона» Тони Моррисон

«Песнь Соломона»

Тони Моррисон

1977

58.

Х.

«Пролетая над гнездом кукушки» Кен Киси (Кизи) // One Flew Over the Cuckoo's Nest - Ken Kesey 

«Над кукушкиным гнездом»

(«Пролетая над гнездом кукушки»)

Кен Кизи

1962

59.

Х.

«По ком звонит колокол» Эрнст Хемингуэй

«По ком звонит колокол»

Эрнст Хемингуэй

1940

60.

Х.

«Бойня номер пять» Курт Воннегут // Slaughterhouse-Five - Kurt Vonnegut

«Бойня номер пять»

Курт Воннегут

1969

61.

Х.

«Скотный двор» Джордж Оруэлл

«Скотный двор»

Джордж Оруэлл

1945

62.

Х.

«Повелитель мух» Уильям Голдинг

«Повелитель мух»

Уильям Голдинг

1954

63.

Д.

«Обыкновенное убийство» Трумэн Капоте // In Cold Blood - Truman Capote

«Обыкновенное убийство»

Трумэн Капоте

1965

64.

Х.

«Золотой дневник» Дорис Мей Лессинг

«Золотой дневник»

Дорис Мей Лессинг

1962

65.

Х.

«В поисках утраченного времени» Марсель Пруст // Remembrance of Things Past - Marcel Proust

«В поисках утраченного времени»

Марсель Пруст

1913

66.

Х.

«Вечный сон» Раймонд Чандлер // The Big Sleep - Raymond Chandler

«Вечный сон»

Раймонд Чандлер

1939

67.

Х.

«На смертном одре» Уильям Фолкнер // As I Lay Dying - William Faulkner

«На смертном одре»

Уильям Фолкнер

1930

68.

Х.

«Фиеста» (вариант: «И восходит солнце») Эрнст Хемингуэй // The Sun Also Rises - Ernest Hemingway

«Фиеста» (вариант: «И восходит солнце»)

Эрнст Хемингуэй

1926

69.

Х.

«Я, Клавдий» Роберт Грейвс // I, Claudius - Robert Graves

«Я, Клавдий»

Роберт Грейвс

1934

70.

Х.

«Сердце - одинокий охотник» Карсон Мак-Каллерс

«Сердце - одинокий охотник»

Карсон Мак-Каллерс

1940

71.

Х.

«Сыновья и любовники» Дэвид Лоуренс

«Сыновья и любовники»

Дэвид Лоуренс

1913

72.

Х.

«Вся королевская рать» Роберт Пенн Уоррен

«Вся королевская рать»

Роберт Пенн Уоррен

1946

73.

Х.

«Иди, вещай с горы» Джеймс Артур Болдуин

«Иди, вещай с горы»

Джеймс Артур Болдуин

1953

74.

Х.

«Паутина Шарлоты» Э. Уайт // Charlotte's Web - E. B. White

«Паутина Шарлоты»

Э. Уайт

1952

75.

Х.

«Сердце тьмы» Джозеф Конрад

«Сердце тьмы»

Джозеф Конрад

1902

76.

Д.

«Сумерки» (вариант: «Ночь») Эли Визель // Night - Elie Wiesel

«Сумерки» (вариант: «Ночь»)

Эли Визель

1958

77.

Х.

«Кролик, беги» Джон Апдайк

«Кролик, беги»

Джон Апдайк

1960

78.

Х.

«Невинный возраст» Эдит Уортон // The Age of Innocence - Edith Wharton

«Невинный возраст»

Эдит Уортон

1920

79.

Х.

«Случай Портного» Филипп Рот // Portnoy's Complaint - Philip Roth

«Случай Портного»

Филипп Рот

1969

80.

Х.

«Американская трагедия» Теодор Драйзер // An American Tragedy - Theodore Dreiser

«Американская трагедия»

Теодор Драйзер

1925

81.

Х.

«День саранчи» Натанаэль Уэст

«День саранчи»

Натанаэль Уэст

1939

82.

Х.

«Тропик Рака» Генри Миллер // Tropic of Cancer - Henry Miller

«Тропик Рака»

Генри Миллер

1934

83.

Х.

«Мальтийский сокол» Дэшил Хеммет

«Мальтийский сокол»

Дэшил Хеммет

1930

84.

Х.

«Темные начала» Филипп Пулман

«Темные начала»

Филипп Пулман

1995

85.

Х.

«Смерть приходит за архиепископом» Уилла Кэсер // Death Comes for the Archbishop - Willa Cather 

«Смерть приходит за архиепископом»

Уилла Кэсер

1927

86.

Д.

«Толкование сновидений» Зигмунд Фрейд // The Interpretation of Dreams - Sigmund Freud

«Толкование сновидений»

Зигмунд Фрейд

1900

87.

Д.

«Воспитание Генри Адамса» Генри Брукс Адамс

«Воспитание Генри Адамса»

Генри Брукс Адамс

1918

88.

Д.

Цитатник председателя Мао Мао Цзедун

Цитатник председателя Мао

Мао Цзедун

1964

89.

Д.

«Многообразие религиозного опыта» Уильям Джеймс

«Многообразие религиозного опыта»

Уильям Джеймс

1902

90.

Х.

«Возвращение в Брайдсхед» Ивлин Во // Brideshead Revisited Brideshead Revisited Evelyn Waugh 

«Возвращение в Брайдсхед»

Ивлин Во

1945

91.

Д.

«Безмолвная весна» Рейчелл Карсон

«Безмолвная весна»

Рейчелл Карсон

1962

92.

Д.

«Общая теория занятости, процента и денег» Джон Мейнард Кейнс // The General Theory of Employment, Interest, and Money - John Maynard Keynes

«Общая теория занятости, процента и денег»

Джон Мейнард Кейнс

1936

93.

Х.

«Лорд Джим» Джозеф Конрад

«Лорд Джим»

Джозеф Конрад

1900

94.

Д.

«Всему - прощай!» Роберт Грейвс

«Всему - прощай!»

Роберт Грейвс

1929

95.

Д.

«Общество изобилия» Джон Кеннет Гэлбрейт // The Affluent Society - John Kenneth Galbraith

«Общество изобилия»

Джон Кеннет Гэлбрейт

1958

96.

Х.

«Ветер в ивах» Кеннет Грэм // The Wind in the Willows - Kenneth Grahame

«Ветер в ивах»

Кеннет Грэм

1908

97.

Д.

«Автобиография Малькольма Х» Алекс Хейли и Малькольм Х (Десятый) // The Autobiography of Malcolm X - Alex Haley and Malcolm X 

«Автобиография Малькольма Х»

Алекс Хейли и Малькольм Х (Десятый)

1965

98.

Д.

«Выдающиеся викторианцы» Литтон Стрэчи

«Выдающиеся викторианцы»

Литтон Стрэчи

1918

99.

Х.

image

«Цвет, фиолетовый»

Эллис Уолкер

1982

100.

Д.

«Вторая мировая война» Уинстон Черчилль

«Вторая мировая война»

Уинстон Черчилль

1948-1954