“Єсть Бог і єсть Він Богом моїм”. І. Я. Франко

Натрапив я на вірша, автором якого значиться Іван Якович Франко. Вірш досить цікавий і потужний, але довести самому собі приналежність твору перу вказаного автора я не зумів. Коли він написаний і в якій збірці опублікований?  Не знаю. Якщо знаєте Ви – напишіть в коментарях.

*     *     *

Рече безумний в серці своєму:
«Немає Бога»
Псалом 13 стих 1

Єсть Бог і єсть Він Богом моїм!
Його я в серці своїм чую,
В Ньому я днюю, з Ним ночую.
Він береже мене, мов мати,
Що я роблю, Він мусить знати,
Що я роблю і що говорю;
Він в моїх радощах і в горю,
Він в моїх думах, в моїх мріях
І в моїх жалощах, надіях.

На Нього я поклав надію
І все, що дію, з Ним я дію;
Що мовлю, в Ньому корениться,
Всіх моїх мислей Він криниця;
І кождий відрух серця мого
Почався в Нім і йде до Нього.
Мене Він любить, як дитину,
Пильнує, тішить без упину,
І всі діла мої нотує,
І шлях мій до мети простує.

Він світ создав, і сонце, й зорі,
Завісив землю у просторі,
Накрив її небес покровом -
Одним лише всевладним словом
Своїм «Да будет» всемогучим,
Немов дощу потоком рвучим.
Він скрізь на морі і на суші
Создав у зародочках душі,
Життя розсіяв незліченне -
А все для Себе і для мене.

О, Він ступнево йшов, вправлявся,
Шість день до цілі наближався,
Поки создав найвищу пробу -
Мене - Він на Свою подобу.
Він дав мені весь світ у владу;
З Його любві я не відпаду,
А навіть як згрішу, раб грішний,
То Він карать мене не спішний:
Хоч як грізнеє пересердя,
Ще більше в Нього милосердя.

Щоб згладилась моя провина,
Він дав за мене Свого Сина;
І щоб мої могутні крила
Не зупиняла, не гнітила
Важка матерії інертність,
Він дав душі моїй безсмертність,
Дав запоруку безпохибну,
Що як умру, то не загибну,
Що смерть моя - не скін фатальний,
А вхід до раю тріумфальний.

Єсть Бог, я чую се, я знаю,
Його у власнім серці маю,
Його у твориві я бачу,
В своїй Його знаходжу вдачу:
Він в моїй совісті говорить
І мною нищить, мною творить,
Що я скажу, Він «ні» не скаже,
І що я зв'яжу, й Він те зв'яже.

Я часть Його; де часть, там цілість.
Я твір Його, і Творця вмілість
Його творіння виявляє:
Його дух з мене промовляє,
Його мисль в моїм слові чути:
Я єсьм, тому й Він мусить бути.
Я в Нім жию, і з Ним я вічний,
Як син, як складник органічний,
Як тон із гармонійним строєм:
Єсть Бог і єсть Він Богом моїм!

І. Я. Франко

Трагедія генія  >>>

0 коментарі: