Люблю я Луцьк ...

«Коли їхати по вулиці Ковельській у бік центру м. Луцька, то на мосту через Стир справа відкривається чудовий пейзаж з куполами храмів, потім відкривається зору башта замку Любарта. Трава. Дерева. В ранковому промінні все виглядає пречудово. І я розумію, що це руки мого Господа!» (Василь Мартинюк).

Католицький костел на честь апостолів Петра і Павла. Справа видніється кірха (колись лютеранська, а нині баптистська). На фоні р. Стир. Вид із вежі замку Любарта. «Луцьк Православний». http://luchesk.blogspot.com

Люблю я Луцьк – мій Лучеськ – на світанні,
Коли весна – і дихати превільно.
Он кірхи хрест, а он костелу бані
Вітають всіх, киваючи прихильно.

А замок Любарта, цей древній богатир,
Уже в літах, та чутно в ньому силу.
Він дивиться залюблено на Стир –
На річку-подругу стареньку і змілілу.

І, мабуть, згадує ті дні, коли вона
Стрічала перша воїнство вороже,
І вірила, що замкова стіна
Все зло на світі зупинити може.

На вулицях каштанові свічки,
А липи кучері розчісують зелені,
Газонів малахітові стрічки
Врочисті, загадково небуденні.

Мій добрий Лучеську – мій Луцьку дорогий –
Небесний Садівник тебе кохає,
Так щиро любить – й одяг золотий
Тобі на плечі ніжно накидає.

Василь Мартинюк

0 коментарі: