«Слово про Луцьк»

«Слово про Луцьк». Луцьк Православний. lutskЧайка над луками тихо ячала, 
І колисково шумів очерет.
Думно схилившись на меч і орало,
думу високу виважував смерд:
«Буде мойого покрову началом
берег оцей і затишний намет».

Так поставав ти, звитяжний мій граде,
на перехрестях епох і тривог,
так позоставив нащадкам у спадок
білу хатину і пишний чертог...
Бистрого Стиру довічна ограда —
світле свічадо твоїх перемог.

З вежами замку — твого ратоборця,
твого можновладця, твого оборонця —
сиві століття бредуть крізь огень.
Бачу я в сяєві щедрого сонця,
чую у видзвоні щирих пісень
нинішній твій і грядущий твій день.

Із книги І. Чернецького «Переклик»

0 коментарі: